|   Польові транзистори з переходом що управляє »

Незабаром в широкий продаж поступили десятки мікропроцесорів фірм, що змагалися. Цьому сприяло повернення до технології, яка якийсь час залишалася в тіні. На початку 70-х років почали широко застосовуватися МОП-ТРАНЗІСТОРИ (транзистори із структурою метал оксид - напівпровідник).
У цьому приладі, винайденому десятиліттям раніше, як затвор - еквівалент бази біполярного транзистора - використовувався дуже тонкий шар металу (пізніше заміненого полікремнієм). Прикладаючи до затвора напругу, можна перемикати транзистор з провідного стану в непровідне і навпаки.
Технологія польових (або МОП) транзисторів дозволила збільшити кількість компонентів ІС і значно понизити їх вартість. (До кінця 70-х років ціна деяких мікросхем складала менше 5 дол. за штуку.) Такі транзистори були не тільки менше за розмірами і дешевше біполярних, але і споживали менше електроенергії.
А це означає, що вони виділяли менше тепла; у минулих конструкціях саме значне виділення тепла стримувало подальше збільшення щільності інтеграції. Схеми, що мали до 15 шарів; тепер вдавалося розмістити в кристалі завтовшки в тисячну частку сантиметра.

До 1981 р., опісля лише десятиліття після винаходу Едварда Хоффа, фірма Hewlett-Packard (Хьюлетт-пакард) вже змогла випустити мікропроцесор, що перевершує по потужності центральні процесори багатьох великих ЕОМ того часу. Його швидкодія - а він перемножував два 32-бітові числа за дві мільйонні частки секунди - досягалося за рахунок роботи 450 тис.
МОП-ТРАНЗІСТОРОВ, які з’єднувалися один з одним 16 м якнайтонших провідників з напиленого металу. Вся структура поміщалася на кремнієвому кристалі площею порядку одного квадратного сантиметра і займала менше місця, чим один транзистор часів, передуючих винаходу інтегральних схем.


Tags: , , , , , ,

Польові транзистори


Схожі записи